Saturday, 18 June 2016

БЛАГОВІЩЕННЯ. Я люблю і чекаю тебе, прийди!



  







     

                         


                                                                     
 «Бо «всякий, хто покличе iм’я Господ­нє, спасеться». 
             (Рим. 10:13) 
      У Старому Заповіті в Бога було багато імен: Єгова, Яхве, Саваоф – Бог Небесного воїнства, Ель-Шаддай – Бог Всемогутній, Елохім – Всесильний, Вічний, Сущий – той, що вічно існував і існує, і ін… Сущий – це не зовсім Ім’я, а швидше за все, властивість Бога – що Він був, є, і буде, і що Ним все створено і існує: «… i Вiн є ранiш усього, i все Hим стоїть.»   (Кол. 1:17), 

    «Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося.» (Ін. 1:3).

 «… блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,  Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада і слава.(1 Тимофію 6:15-16)

Як і з ким живе наш Батько Небесний?

     «Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.  Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!  Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його! Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!»                (Псалми 103:19-22) Псалом розповідає про те, що Батько наш Небесний не самотній, а з Ним проживають всі, хто любить і шанує Його.  

        Він створив усе, найрізніше твориво Боже. Поруч з Ним

були завжди  Його Анголи - велетні сильні, що виконують Його слово, незліченні слуги і сили, тьми тем -  воїнство Боже. А в серці Його жила мрія – жадання Боже, що мав наш Батько Небесний ще до створення світу. 

          Бог Всезнаючий, Всесильний, Всемогутній, Самодостатній як задумав, так і сказав, звістив наперед, спровадив, створив, а у призначений час, на землі, попередив через Своїх Пророків. «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам». 

(Амос 3:7)  

   Що говорить, говорящий, Бог про Слово Своє?    «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісая 55:11)

     Погляньте навколо себе, Творець, Батько наш Небесний. відкриває завісу і показує незліченне багатство найрізнішого творива Його: бери, користуйся і пам'ятай, що Бог дає на добро, для всіх !  Кожного дня Він щось комусь відкриває, більше, бо створив Бог усе для людини, для радості і щастя її. Людини ще не було, а Батько приготував їй на небі багатюще невидиме придане ще до її народження.

                (Буття 1:1)  

   "А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.Буття 1:1-2

Бог є Дух (Івана 4:24) (і Він ширяв над Своїм творивом і керуав роботою).

       Всьому: чому і кому Сущий Всевишній Всемогутній Бог Творець наказував з’явитися і бути, воно з’являлося, ставало видимим. Його Анголи, велетні сильні, виконували Його слово, слухаючи голосу слів Його, а сили небесні Його і слуги Його чинили волю Його. «… разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини». (Йов 38:7)


              Всяке жадання Своє Я вчиню Ісая 46:10)

 Всевишній Бог – Святий Дух – Високий і Піднесений, повіки Живущий, Володар Всесвітту,    Вседержитель, Святий Єгова Його Ймення,  Творець усього видимого і невидимого пожадав створити істоту, в якій би перепліталося все видиме і невидиме, в яку Він міг би вкласти часточку Себе. Вона, людина, була ще в Його мріях, а Він уже полюбив її любов’ю вічною.

.(Ісая 46:9-

.(Єремія 31:3-4)     

Ще до створення Світу, Отець знав усіх нас поіменно, бачив кожного, зокрема, хоч ні Адама, ні Єви, ні Сина Божого ще не було, (Він був ще у лоні  Отця)   «Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Від Івана 1:18). Але все і всіх Отець наш Небесний - Бог Всевишній уже задумав, і благословив, бо знає Він кінець від початку, щоб здійснити Свій задум  приступив до його здійснення.   "Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,  що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,"

Ісая 46:9-10

                         

   І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. (Бог вийшов із вічності і почав відлік у часі - віки створив – сказав і почався відлік, і закінчиться, як написано) «…знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння. Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.  А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!

 Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття(2 Петра 3:3-9)

  

(Буття 2:7)

 Людина стала духом, душею у тілі - тілом.
Отож, коли людина жива освічена, чи ні, чи віруюча, чи ні, чи атеїст – дихає і живе Духом Божим. Коли Дух Божий життя виходить, вона падає мертвою і ніхто не поверне її назад до життя.  «Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом». (Об'явлення 14:13)
      Тож пильнуймо, браття, щоб бути серед тих, хто записаний у Книгу Життя, твори добрі діла на славу Богу, бо
ніхто не відмолить твій непослух - гріх.

     Не забуваймо дякувати Господу Богу, що пробуджуємося зі сну, що живі і здорові, легко дихаємо, бачимо, чуємо і пам’ятаємо, любимо, надіємося… . За все дякуймо Богу, бо все добре від Нього.

             Бог – Життя. Він Дух правди, мудрості, сили, любові і милості – тому Святий, бо чистий і бездоганний, Який наповняює Небо і Землю, дає життя всьому: від протоплазми клітини всіх організмів до людини, що є вершиною Його творчості. Бог Вічний, Творець видимого і невидимого, Святий Дух – Отець духів і всякого тіла, вдмухнув життя – часточку Себе, в ніздрі глиняної ляльки, і вона ожила: утворилася кров, то душа її, житло для духа,

    Левит 17:14)    

запульсувала по прокладених нею дорогах, судинах, довжиною близько 100.000 км. – і понесла життєдайний кисень, дух життя, до кожної клітинки, і всю програму здорового вічного буття. Утворились і запрацювали всі органи. Лялька стала красенем, людиною Адамом з Духом Божим  у своєму серці.

 (Числа 16:22)

         Бо ми Ним створені і Ним живемо. Нема місця ні на Небі, ні на Землі, ні в нашому тілі,  яке було б не наповнене Богом Всевишнім, повіки Живущим, Володарем Всесвіту –  нашим Отцем Небесним. Тому всі, без виключення,

       

До Євреїв 12:9 




(Ісая 42:5)

(Екклізіаст 3:11 

   «І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.  І річка з Едену виходить, щоб поїти рай…. І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.  І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. ...І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.  І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились»(Буття 2:9-25

      «І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.  І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив».(Буття 2:2-3)

      Творець неба і землі – Бог Дух Святий, Благословив день сьомий – суботу. Який нагадує  нам: «Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню». (Ісая 46:9-10)

          Був створений лиш наш Прабатько Адам. Це посвячення було для нього і всіх його нащадків – всіх народів, племен і поколінь на всі часи.  «… суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас!  І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас»;               (Вихід 31:13-15)

        «Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом».

(Ісая 66:2)

       Минуть роки, тисячоліття, людину засліпить гординя: над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: «Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...  Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» (Від Матвія 13:14-15)

     Вони зітруть Боже повеління із сердець своїх, збезчестять святий день суботній і будуть святкувати день «непереможного сонця» - неділю - Зонтаг (нім.), мотивуючи, що Господь воскрес в неділю. Згадаймо: хто написав Біблію, Хто через Слово Своє говорить до кожної людини у всі часи і епохи?  Бог не людина. Він не старіє і не вмирає, як людина, бо Він – Дух, Бог Вічний і Слово Його вічне, і до непокори – непослуху не толерантний!

«Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона (настанов Божих), то буде огидна й молитва того». (Приповісті 28:9)

        «Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!  

Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум»  (Приповісті 9:9-10)

            "Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?  Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення". 

(Єремія 23:26-27)

          Багато  лиха вчинив указ римського імператора Костянтина Великого від  7 березня    ( 20 за новим стилем) 321 року. Помер цей "святий" язичник 22 травня 337, а покаявся перед самою смертю, прийняв водне хрещення від аріанського священника Євсевія Нікомедійського  і став віруючим «святим» Костянтином, який поклонявся «непереможному сонцю». Чи ж ми такі могутні, що маємо силу боротися з Богом –Духом Святим? 1700 років іде ця  боротьба проти Духа Святого. Хто  «… коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» (Від Матвія 12:32) Тут хула на Бога, Духа Святого і в слові і в ділі, що простягнулася через віки, донині.

            Кожен нехай зважить, і перевірить свій чин і вірую, із Словом Божим, щоб не бути богоборцем і щоб не втратити,  спасіння і вічність, бо скільки конфесій, стільки «Вчень»   «Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли (із Біблії – Слова Божого), нехай буде проклятий!  Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога?» (До Галатів 1:9-10) 

      Можливо, варто взяти приклад від Апостола Павла і запитати себе: чи я в людей шукаю признання чи в Бога?

       «І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь».            (Ісая 66:23) (Господь підкреслює, що кожне тіло - не залежно від конфесії і кольору шкіри)

        Можливо, хтось, заперечить і скаже: це не до нас, а до народу ізраїля. Відповідає на це заперечення Слово Боже: « Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!  Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці».

(До Галатів 3:26-29) 

          Хіба, може, ви не християни, і не каялися у гріхах ваших, і не христилися водним хрищенням в Ім’я Ісуса для прощення гріхів, по Слову Божому, не давали обіцянки бути вірними Богу, щоб бути дітьми Божими? 

У   Діяння 2:38-3  Апостол Петро говорить не лиш до євреїв, а до кожної людини на землі: «А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!  Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

    «Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа». (1 Петра 2:21)

Згадай, чи давав ти обітницю Богові доброго сумління?

Чуєш? - Ісус кличе тебе!

     Коли настала повнота часу – Бог, Який створив небо і землю, і все, що на них і в них, видиме і невидиме, Який рухає створені Ним планети, зорі і всі небесні і земні тіла, – вирішив здійснити план спасіння своїх віроломних дітей на землі. Від земної жінки, Марії, Він народжує, з Божого сімені, що було у лоні Отця,  Івана 1:18,  Сина, Ісуса, як написано: Сина Божого.   В той же час, Він являється і Сином Людським, бо народжений людиною.

      Бог є Дух, Який наповнює небо і Землю, умалив Себе до

 раба і увійшов у Свого Сина Ісуса, здійснивши Свою 

обітницю: "Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій 

Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть".

Ісая 42:1

.«… Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина…»До Филип'ян 2:7  Сам Ісус  свідчить: «Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті».                       Єв.від Івана 14:10

       Втілився в людину, в Сина свого Ісуса, щоб люди пізнали свого Творця, Істинного Бога і Отця, залишили ідолів, і могли наблизитися до Істинного Бога, назвати Його на Ім’я, щоб отримати спасіння по вірі Одному і істинному Богу.

    Саме у цьому і полягає наша віра: «I безпереч­­но – велика благочестя тайна: Бог явився у плотi,…» (1 Тим. 3:16). Наша віра полягає у тому, що це Сам Бог прийшов до нас в образі Сина Людського – в тілі Його!  «Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив.» (Ін. 1:18) (На землі, від Бога, народився Син, і в  Нього при хрещенні увійшов Отець, бо Бог є Дух. (Єв. від Івана 4:24))

Ісус Христос відкрив усім людям людське Ім’я Бога і продовжує відкривати: «І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию,...» (Ін. 17:26) ось це і є Ім’я, під яким явився Бог Всевишній, Отець наш Небесний у Новому Заповіті – Ісус Христос. Сам Бог увійшов у Сина для того, щоб ми – люди, могли пізнати Його, милосердного  люблячого Бога і Спастися.

   В Імені Ісуса Христа полягає наша віра: «Ісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця? Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла. Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені. Якщо ж ні, то вірте Мені за самими ділами».   (Ін 14:9-11).

     Чи вірите ви, що через Ісуса Христа говорив Сам Бог?

     Чи вірите ви, що через Ісуса Христа Сам Бог творив діла?

 Отже, це і є предметом нашої віри, яку для нас визначив Господь: що це Сам Бог був у Ісусі Христі!

        « Давид,  бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон, у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління. Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!  А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця,: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,  доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!

Діяння 2:29-36

Коли тіло Ісуса прийняло Духа Святого  від Отця, то Сам Бог засвідчив, ким став Ісус.   «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! (не через людину, Марію, а вдмухнув Себе, Духа Святого, як в Адама) Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина! І коли знов Він уводить на світ Перворідного (не другу свою половину,) , то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.  А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.  Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, (коронував Сина) Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.

До Євреїв 1:5-9

 Про це завчасу говорить пророцтво Захарії, що після Голгофи, після розірваної завіси в храмі, – всі Імена Бога з’єдналися в одне Ім’я Ісуса Христа«І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине.» (Зах. 14:9).

         «Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!»       (Єремія 54:6)Пророцтво піжтверджує пророчтво попереднє.

  

      Тепер є лише одне Ім’я – Ісус Христос! І це Ім’я Бог дає нам для спасіння«Бо якщо вустами твоїми будеш сповiдувати Iсуса Господом i серцем твоїм вiрувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння»              (Рим. 10:9-10)

      «Бо «всякий, хто покличе iм’я Господ­нє, спасеться».

      (Рим. 10:13). 

      І вже тепер жодним іншим ім’ям неможливо спастися, тому що Бог визначив для людей лише одне Своє Ім’я для спасіння«… бо немає iншого iменi пiд небом, даного людям, яким належало б спастися нам.» (Діян. 4:12).

     Іоан у книзі Одкровення пише, що на Небі – є тільки одне Ім’я Отця і Христа: «І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служи­ти Йому. І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх.» (Одкр. 22:3,4).

      «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві». (До Колоссян 3:17)

   Повторимо:    «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!    А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці». (До Галатів 3:26-29)

     «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

        Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Не послав Бог Сина з неба, відірвавши частину Себе - Другу Особу ''Трійці'', а Марія, із роду Давида, людина, від Божого сімені, народила Богу Сина) Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого».

(Івана 3:16-18)




  Через Апостола Павла Батько наш Єгова звертається до всіх людей Планети:    «Перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.  Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх. Отож, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву».                                        (1 Тимофію 2:18)   

Вірмо Богу, Він любить нас і чекає.
       
Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!1 до Коринтян 6:14     
    


  


    







No comments:

Post a Comment