БЛАГОВІЩЕННЯ. Я люблю і чекаю тебе, прийди!

  

     

                         

                                                                     

 «Бо «всякий, хто покличе iм’я Господ­нє, спасеться». 

             (Рим. 10:13) 

      У Старому Заповіті в Бога було багато Імен: Єгова, Яхве, Саваоф – Бог Небесного воїнства, Ель-Шаддай – Бог Всемогутній, Елохім – Всесильний, Вічний, Сущий – той, що вічно існував і існує, і ін… Сущий – це не зовсім Ім’я, а швидше за все, властивість Бога – що Він був, є, і буде, і що Ним все створено і існує: «… i Вiн є ранiш усього, i все Hим стоїть.»   (Кол. 1:17), 

    «Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося.» (Ін. 1:3).

 «… блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,  Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада і слава.(1 Тимофію 6:15-16)

     «Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.  Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!  Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його! Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!»                (Псалми 103:19-22)

        Він створив найрізніше твориво Боже. Поруч з Ним Анголи велетні сильні, що виконують Його слово, щоб слухати голосу слів Його, незліченні слуги і сили, тьми тем -  воїнство Боже – всі слухають і люблять Його. А в серці Його жила мрія – жадання Боже, що мав наш Батько Небесний ще до створення світу. 

          Бог Всезнаючий, Всесильний, Всемогутній, Самодостатній як задумав, так і сказав, звістив наперед, спровадив, створив, а у призначений час попередив через Своїх Пророків. «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам». (Амос 3:7)  «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісая 55:11)

     Творець, Батько наш Небесний відкриває завісу і показує незліченне багатство найрізнішого творива Його: бери, користуйся і пам'ятай, що Бог дає для всіх на добро! Майже кожного дня Він щось комусь відкриває, бо створив Бог усе для людини, для радості і щастя її. Людини ще не було, а Батько приготував їй на небі багатюще невидиме придане ще до її народження.

.                 (Буття 1:1)  

       Всьому: чому і кому Сущий Всевишній Всемогутній Бог Творець наказував з’явитися і бути, воно з’являлося, ставало видимим. Його Анголи, велетні сильні, виконували Його слово, слухаючи голосу слів Його, а сили небесні Його і слуги Його чинили волю Його.«… разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини». (Йов 38:7)

 Всяке жадання Своє Я вчиню ( Ісая 46:10)

 Всевишній Бог – Святий Дух – Високий і Піднесений, повіки Живущий, Володар Всесвітту,    Вседержитель, Святий Єгова Його Ймення,  Творець усього видимого і невидимого пожадав створити істоту, в якій би перепліталося все видиме і невидиме, в яку Він міг би вкласти часточку Себе. Вона, людина, була ще в Його мріях, а Він уже полюбив її любов’ю вічною.

.(Ісая 46:9-

.(Єремія 31:3-4)     

Ще до створення Світу, Отець знав усіх нас поіменно, бачив кожного, зокрема, хоч ні Адама, ні Єви, ні Сина Божого ще не було, (Він був ще у лоні  Отця –  «Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був» (Від Івана 1:18), але все і всіх Отець наш Небесний - Бог Всевишній уже задумав, і благословив, бо знає Він кінець від початку, щоб здійснити Свій задум  приступив до його здійснення.                               

    І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками. (Бог вийшов із вічності і почав відлік у часі - віки створив – сказав і почався відлік, і закінчиться, як написано) «…знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння. Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.  А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!

 Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. (2 Петра 3:3-9)

  

(Буття 2:7)

 Людина стала духом, душею і тілом.

Отож, коли людина жива освічена, чи ні, чи віруюча, чи атеїст – дихає і живе Духом Божим. Коли Дух Божий життя виходить, вона падає мертвою і ніхто не поверне її назад до життя.  «Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом». (Об'явлення 14:13) То ж пильнуймо, браття, щоб бути серед тих, хто записаний у Книгу Життя.

     Не забуваймо дякувати Господу Богу, що пробуджуємося зі сну, що живі і здорові, легко дихаємо, бачимо, чуємо і пам’ятаємо, любимо, надіємося… . За все дякуймо Богу, бо все добре від Нього.

             Бог – Життя. Він Дух правди, мудрості, сили, любові і милості – тому Святий, бо чистий і бездоганний, Який наповняює Небо і Землю, дає життя всьому: від протоплазми клітини всіх організмів до людини, що є вершиною Його творчості. Бог Вічний, Творець видимого і невидимого, Святий Дух – Отець духів і всякого тіла, вдмухнув життя – часточку Себе, в ніздрі глиняної ляльки, і вона ожила: утворилася кров, то душа її, житло для духа,

    Левит 17:14)    

запульсувала по прокладених нею дорогах, судинах, довжиною близько 100.000 км. – і понесла життєдайний кисень, дух життя, до кожної клітинки, і всю програму здорового вічного буття. Утворились і запрацювали всі органи. Лялька стала красенем, людиною Адамом з Духом Божим  у своєму серці.

 (Числа 16:22)

         Бо ми Ним створені і Ним живемо. Нема місця ні на Небі, ні на Землі, ні в нашому тілі,  яке було б не наповнене Богом Всевишнім, повіки Живущим, Володарем Всесвіту –  нашим Отцем Небесним. Тому всі, без виключення,

       

До Євреїв 12:9)  

       (1 до Коринтян 6:19-20)

(Ісая 42:5)

(Екклізіаст 3:11)  

   «І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.  І річка з Едену виходить, щоб поїти рай…. І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.  І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш! І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього. ...І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.  І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились»(Буття 2:9-25

      «І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.  І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив».(Буття 2:2-3)

      Творець неба і землі – Бог Дух Святий, Благословив день сьомий – суботу. Який нагадує  нам: «Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню». (Ісая 46:9-10)

          Був створений лиш наш Прабатько Адам. Це посвячення було для нього і всіх його нащадків – всіх народів, племен і поколінь на всі часи.  «… суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас!  І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас…»;               (Вихід 31:13-15)

        «Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом».

^{(Ісая 66:2)} 

       «І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь».            (Ісая 66:23) 

        Можливо, хтось заперечить і скаже: це не до нас, а до народу ізраїля. Відповідає на це можливе заперечення Слово Боже: « Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!  Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці».

(До Галатів 3:26-29) 

          Хіба, може, не каялися у гріхах ваших і не христилися водним хрищенням в Ім’я Ісуса для прощення гріхів, по Слову Божому, не давали обіцянки бути вірними Богу, щоб бути дітьми Божими.  Діяння 2:38-39: «А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!  Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.

    «Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа». (1 Петра 2:21)

Чуєш? - Ісус кличе тебе!

     Коли настала повнота часу – Бог, Який створив небо і землю, і все, що на них і в них, видиме і невидиме, Який рухає створені Ним планети, зорі і всі небесні і земні тіла, – вирішив здійснити план спасіння своїх віроломних дітей на землі. Від земної жінки, Марії, Він народжує Сина, Ісуса, як написано: Сина Божого і, в той же час, Він являється і Сином Людським, бо народжений людиною.

      Бог є Дух, Який наповнює небо і Землю, умалив Себе до раба і увійшов у Свого Сина Ісуса «… Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина…»До Филип'ян 2:7  Сам Ісус  свідчить: «Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті». Від Івана 14:10

       Втілився в людину, в Сина свого Ісуса, щоб люди пізнали свого Творця, Істинного Бога і Отця, залишили ідолів, і могли наблизитися до Істинного Бога, назвати Його на Ім’я, щоб отримати спасіння по вірі Одному і істинному Богу.

    Саме у цьому і полягає наша віра: «I безпереч­­но – велика благочестя тайна: Бог явився у плотi,…» (1 Тим. 3:16). Наша віра полягає у тому, що це Сам Бог прийшов до нас в образі Сина Людського – в тілі Його!  «Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив.» (Ін. 1:18) На землі, від Бога, народився Син, і в  Нього увійшов Отець, бо Бог є Дух. 

Ісус Христос відкрив усім людям людське Ім’я Бога і продовжує відкривати: «І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию,...» (Ін. 17:26) – ось це і є Ім’я, під яким явився Бог Всевишній, Отець наш Небесний у Новому Заповіті – Ісус Христос. Сам Бог увійшов у Сина для того, щоб ми – люди, могли пізнати Його, милосердного  люблячого Бога і Спастися.

   В Імені Ісуса Христа полягає наша віра: «Ісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця? Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла. Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені. Якщо ж ні, то вірте Мені за самими ділами.»     (Ін 14:9-11).

     Чи вірите ви, що через Ісуса Христа говорив Сам Бог?

     Чи вірите ви, що через Ісуса Христа Сам Бог творив діла?

 Отже, це і є предметом нашої віри, яку для нас визначив Господь: що це Сам Бог був у Ісусі Христі!

      Нам необхідно зрозуміти, що після Голгофи, після розірваної завіси в храмі, – всі Імена Бога з’єдналися в одне Ім’я Ісуса Христа: «І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине.» (Зах. 14:9).

         «Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!»       (Єремія 54:6)

  

      Тепер є лише одне Ім’я – Ісус Христос! І це Ім’я Бог дає нам для спасіння: «Бо якщо вустами твоїми будеш сповiдувати Iсуса Господом i серцем твоїм вiрувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння»        (Рим. 10:9-10); 

      «Бо «всякий, хто покличе iм’я Господ­нє, спасеться».»

(Рим. 10:13). 

      І вже тепер жодним іншим ім’ям неможливо спастися, тому що Бог визначив для людей лише одне Своє Ім’я для спасіння: «… бо немає iншого iменi пiд небом, даного людям, яким належало б спастися нам.» (Діян. 4:12).

     Іоан у книзі Одкровення пише, що на Небі – є тільки одне Ім’я Отця і Христа: «І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служи­ти Йому. І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх.» (Одкр. 22:3,4).

      «І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві». (До Колоссян 3:17)

       «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!    А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці». (До Галатів 3:26-29)

     «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

        Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Не послав Бог Сина з неба, відірвавши частину Себе - Другу Особу Трійці, а Марія, із роду Давида, людина, від Божого сімені, народила Богу Сина) Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого».

(Івана 3:16-18)

         Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.  Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його. ( До Римлян 10:9-12)

      «Перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.  Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх. Отож, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву».                                        (1 Тимофію 2:18)                   

  

 

  

        Минуть роки, тисячоліття, людину засліпить гординя: над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: «Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...  Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» (Від Матвія 13:14-15)

     Вони зітруть Боже повеління із сердець своїх, збезчестять святий день суботній і будуть святкувати день «непереможного сонця» - неділю - Зонтаг, мотивуючи, що Господь воскрес в неділю. Згадаймо: хто написав Біблію, Хто через Слово Своє говорить до кожної людини у всі часи і епохи?  Бог не людина. Він не старіє і не вмирає, як людина, бо Він – Дух, Бог Вічний і Слово Його вічне, і до непокори – непослуху не толерантний!

«Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона (настанов Божих), то буде огидна й молитва того». (Приповісті 28:9)

        «Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!  

Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум»  (Приповісті 9:9-10)

            "Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?  Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення". 

(Єремія 23:26-27)

          Все змінив указ римського імператора Костянтина Великого від  7 березня    ( 20 за новим стилем) 321 року. Помер цей "святий" язичник 22 травня 337, а покаявся перед самою смертю, прийняв водне хрещення і став віруючим «святим» Костянтином, який поклонявся «непереможному сонцю». Чи ж ми такі могутні, що маємо силу боротися з Богом –Духом Святим? 1700 років іде ця  боротьба проти Духа Святого. Хто  «… коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» (Від Матвія 12:32) Тут хула на Бога, Духа Святого і в слові і в ділі, що простягнулася через віки, донині.

            Кожен нехай зважить, і перевірить свій чин і вірую, із Словом Божим, щоб не бути богоборцем і щоб не втратити,  спасіння і вічність, бо скільки конфесій, стільки «Вчень»   «Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли (із Біблії – Слова Божого), нехай буде проклятий!  Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога?» (До Галатів 1:9-10) Можливо, варто взяти приклад від Апостола Павла і запитати себе: чи я в людей шукаю признання чи в Бога?

         « І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її!  Шість день буде робитися праця, а дня сьомого субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий!

(Вихід 31:14-15)

 Так гостро стояло питання суботи, тобто пошани і подяки Богу в Старому Заповіті. Невже тепер Богу байдуже, чи ти шануєш Його, Бога Всевишнього, який створив тебе, дає Свого Духа, щоб ти жив, поїть, годує, напуває, обігріває, захищає? Слідуєш постанові смертної людини – Імператора Костянтина, ставиш вище  Божої постанови? А що ти скажеш на суді? Думаєш Ісус заступиться за тебе?  Він каже:   «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене». 

Бо зневага на Бога, а Він -  Дух Святий, не проститься нікому ніколи - не увійде у вічність, у Царство Боже. Його розділить з Богом гріх - непослух.  «Не обманюйтесь, брати мої любі! Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні  відміни».(Якова1:16,17) 

 «Усе Писання Богом натхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,  щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова».       (2 Тимофію 3:16-17) Отож, ми повинні бути послушні Богу, кожному Його Слову, як був послушний Ісус, щоб нам було добре.

       Нажаль, ще поки що, править ворог людський і відвертає, захоплює душі в полон. Непослух - головна його зброя і пастка.

     Не будьмо горді непослушні самолюби, бо без Бога ми ніщо, каймося у гордощах наших, дякуймо Богу за довготерпіння і любов Його безмежну до нас непослушних і невдячних.

 

 

 (до Римлянам 5:5)

    .  «…і ми стали духами у тілі, а Творець – нашим Отцем Небесним, Який являється Духом Святим, тобто, Світлом без жодної темряви, вершиною досконалості, чистоти, всякої правди, праведності і правосуддя, джерелом Істини, Мудрості, всякого Знання, і Милості, Неперевершеної і Незбагненої Сили Любові на землі, і у всьому Всесвіті, і всього того, що є Добро. Отець наш – Дух Святий влив нам часточку Себе, Свою любов, щоб і ми могли любити Його, нашого люблячого Отця і свого ближнього безкорисною любов'ю.  «… народові на ній (на землі) Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.   (Ісая 42:5)

Він захищає нас, зцілює наші рани, навчає, примножує нам знання і вміння, обдаровуючи теплом і любов’ю, застерігає від помилок та поклоніння ідолам – людським вигадкам, конфесійним вченням, що суперечать, будь в чому, на перший погляд, трішки, Слову Божому і розділяють нас. 

«Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (строго по Слову Божому, а не за конфесійними, людськими вченнями, не відступай ні на йоту.)       (Від Матвія 4:1) 

      Адам і Єва також створили свою конфесію, за людським тлумаченням, а не за Божою наукою. Їх знищив Господь Бог. Лише одного Ноя Він знайшов вірним Слову Божому!

Дехто  думає, що спасенний добрими ділами, а інший думає, як спасенний по благодаті, по вірі в Сина Божого, то вже повне послушання Слову Божому, заповідям – настановам Божим, які мають бути мірилом взаємовідносин з Богом і один з одним, є не обов'язковими. Непослух і в Новому Заповіті є непослух – гріх.   «Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманю (Івана15:10,14)

             "А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!» (Якова 1:22,25)

  «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене». 

         (Від Івана 14:21   

       Серед віруючих приходилося  чути, що заповіді лиш для євреїв. Бо у посланні  До Євреїв 4:9  написано: «Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок» 

    В Старому заповіті людом Божим був ізраїлський народ, а в Новому Заповіті – всі, хто повірив Ісусу, прийняв Божу благодать по вірі і увійшов у заповіт з Богом, в Ім'я Ісуса Христа.        

    «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!  Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!  Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!  А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці».              

 (До Галатів 3:26-29)

     Заповіді Божі є моральним, духовним законом буття людини – законом вічним, незмінним, досконалим і благим. Бог навчає кожну людину: якими мають бути відносини людини до Бога і один до одного.  «Він же (Ісус) промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.  Це найбільша й найперша заповідь.  А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе» (Від Матвія 22:37-39)

    Як це любити?Просто сказати, що любов – це виконання закону? Що стоїть за цим словом? Якраз ці 10 Божих Заповідей, чітко і ясно відповідають кожному.

Перші чотири заповіді навчають, що значить і як хоче Бог, щоб любили Його, а слідуючі шість – навчають, що значить любити ближнього, як самого себе.  

1.            Я Господь, Бог твій.

2.            Хай не буде тобі інших богів передо Мною!  Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.  Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,  і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

  

3.      Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.

4      Пам'ятай день суботній, щоб святити його!  Шість день працюй і роби всю працю свою,  а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

5.            Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!

 6.      Не вбивай!

 7.      Не чини перелюбу!  

8.       Не кради!  

9.       Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!  

10.     Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

(Вихід 20:2-17)

 Бог Вічний – у тобі. У тобі – Вічність, БЕРЕЖИ ВІЧНІСТЬ, бо земне життя швидко минає. Не розумієш? Вір Богу, Він дає розуміння по вірі.  «…написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!  А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини».                     (1 до Коринтян 2:9-10)

 

 

(Рим. 5:5)

      Серце людини тепер може любити Бога і кожного свого ближнього не за якесь добре даяння чи справу, чи за гроші, чи послугу, а тому, що у її серці любов Божа, яка обіймає і зігріває теплом любові увесь світ, кожну людину рятувати, приголубити, допомогти, зігріти, заспокоїти, обігріти,  врятувати, адже Бог – Дух. Він наповнює одночасно всю землю і бачить кожну душу і не минає нікого. Божа людина, як і Батько її не може пройти мимо того, хто просить допомоги.   «…і ми стали духами у тілі, а Творець – нашим Отцем Небесним, Який являється Духом Святим, тобто, Світлом без жодної темряви, вершиною досконалості, чистоти, всякої правди, праведності і правосуддя, джерелом Істини, Мудрості, всякого Знання, і Милості, Неперевершеної і Незбагненої Сили Любові на землі, і у всьому Всесвіті, і всього того, що є Добро. Отець наш – Дух Святий «… народові на ній (на землі) Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній. (Ісая 42:5)

       Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,  що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас,       надія слави! Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі».(До Колоссян 1:27-28)

 «Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?»

(1 до Коринтян 3:16)

 «А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.  А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.  Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;  бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.  Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;  бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче! Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.  А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.(До Рим. 8:9-1

     Дух Божий невтомно трудиться в нас захищає зцілює наші рани, навчає, примножує нам знання і вміння, обдаровуючи теплом і любов’ю, застерігає від помилок та поклоніння ідолам – людським вигадкам, допомагає змінитися, якщо ми того бажаємо, очищує. Людині неможливо ні очиститись, ні спастися, як Бог не допоможе.  

Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.  Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю. … :  "А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,  лагідність, здержливість: Закону нема на таких!  А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.  Коли духом живемо, то й духом ходімо!  Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!

Люби свого ближнього, як самого себе!  Ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!( До Галатів 5:13-26)

 

      Бо ввесь Закон в однім слові міститься ''Любов''. Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного! І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,  бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.  Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом. Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,  ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,  завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!До Галатів 5:5-6   

 

                  

     

 Бо зневага на Бога, а Він -  Дух Святий, не проститься нікому ніколи - не увійде у вічність, у Царство Боже. Його розділить з Богом гріх - непослух. Бог його убивати не буде, на нього  погубитель розкрив свою пащу - той, хто прийшов убити, украсти і погубити - сатана.

      Нажаль, ще поки що,  ворог людський відвертає, захоплює душі в полон. Непослух - головна його зброя і пастка.

 "...усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця"

Екклезіяст 3:11

  «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт! (Пам'ятаймо щомиті: Бог бачить і чує нас зсередини, знає всі наші наміри)

 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!  Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.  Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать».                              (До Євреїв 4:12-16)

Нажаль, дехто думає, що Бог десь там далеко, не бачить, не чує, зайнятий важливими справами, і  Йому не до нас. Як бачите, Господь Бог наш бачить кожну клітинку нашого тіла, наповняє її Духом життя, знає наші думки і помисли, і все содіяне нашими думками, словами чи вчинками. Не сховає грішник нічого і не  сховається ніде, бо Бог у тобі, раз ти живий. Глибоко помиляється людина, яка говорить собі: як так усе знає Господь Бог, то я спочатку виправлюсь, а тоді прийду. Написано і так, насправді є: «… без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять. Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!»

(Від Івана 15:5

«Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.

 Бо Він честь і славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий:

.

 

І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як з Ним були на святій горі. І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писаннях від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим»    (ІІ Петра 1:16-21) .

..................................... 

Бог - є Дух  (Єв. від Івана 4:24)    Бог є Дух вічний, постійно-існуючий. Вічність Божа полягає в тому, що Бог не має ні початку, ні кінця буття Свого, і що буттям Своїм Він володіє не зважаючи на час, відстань і розмір. Коли говориться, що Бог вічний, це значить, що Він не має ні початку, ні кінця свого буття, і взагалі вільний від усіх умов часу і відстані, бо все наповняє, навіть, серце кожної живої істоти.  

Через Пророків говорив Цар віків, Бог Всевишній -                                                     Йому Ім'я Єгова.

(1 Тимофію 1:17)

      

«А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вами і учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе скору погибіль. І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правди зневажиться. І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесливими. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає". (2 Петра 2:1-7)         

"... ми бачили, і чули, і свідчимо"

«Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, що руки наші торкалися, – про Слово життя, – а життя з’явилось, і ми бачили, і свідчимо і звіщаємо життя вічне, що в Отця перебувало й з’явилося нам, – що ми бачили й чули – про те ми звіщаємо вам, щоби й ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом. Це пишемо вам, щоб повна була ваша радість! 

 А це є звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: 

.

       Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві,  тобто, неправду говоримо і правди не чинимо! Коли ж ходимо в світлі (говоримо і чинимо правду), як Сам Він у світлі, то маємо спільність один з одним і

        Коли ж кажемо, що не маємо гріха,   то себе обманюємо, і чинимо хулу на Духа Святого, бо немає в нас правди! Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.       

.

.

А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!» (Знову чинимо хулу на Духа Святого) (І Івана 1:10) 

 Бог – є Дух, Він в нас, Ним дихаємо і живемо, Він відає все. Хула, богозневага на Духа Святого, не проститься ані в цім віці, ані в майбутнім! (Від Матвія 12:31-32)

Хула на Духа Святого ‒ це вперте і свідоме відкидання благодаті Божої, що прийшла людині у Христі Ісусі (можна почути, коли прощення гріхів людина просить в інших осіб, або надіється на чистилище);нехтування Словом Божим, коли людським трактуванням, тлумаченням, філософським постулатам надається перевага; підстроювання Божих істин до тверджень людських авторитетів; богохульство і все те, що Бог, а Він – Дух, каже: не роби.

 Бог дав ‘‘волю’’ вибирати: вірити Духу Святому чи філософським байкам. Не віриш Слову Божому, а перетолковуєш на конфесійний лад - чиниш хулу на Духа Святого.      

   Постулати – твердження, які приймаються в рамках певної  теорії за істину, ...

. 

 (До Галатів 5:9)

 Читай Слово Боже, вір, проси відкриття, і Бог дає всім, хто просить в ім'я Ісуса Христа.

. 

(Колосянам 3:17

. (Від Івана 7:37-38

.

 (Діяння 4:1

                         

             (Від Івана 3:16-21)

.

                  (Від Івана 3:18)

Суд же такий, що світло на світ прибуло (правда Божа), люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!  Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його. А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони. (Від Івана 3:2

 Слухай, Дух Святий - Отець люблячий і милосердний кличе тебе. "Він наповнює Собою і небо і землю".  (Єремія 23:23-

Завдяки тому, що Божий Дух - життя в нас, «Христос у вас» (Колос.1:27), Ним дихаємо, живемо і любимо. «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. (Якова1:17)  Слово Боже незмінне - вічне.

 Нам подобається, що нас усіх любить Бог. А ми задумувались над тим, чи ми знаємо і любимо Того Бога, Який умалив Себе до раба, став людиною, щоб викупити її, і повернути їй вічність, яку втратила, поклонившись тому, хто не Бог. Бог Один, Він Отець-Батько Вічний, Всевишній - Сущий 

(Повторення Закону 5:10  

"Хто  любить Бога, той пізнаний Ним… ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного. Бо хоч і існують так звані  боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, та для нас один Бог Отець, 

.

(1 до Коринтян 8:2-6)

Ми одержали лиш завдаток Духа, щоб прагнути наближатися до Того, Хто створив нас за Своєю подобою і чекає у вічності «... Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.  Івана 17:1-3)

Пізнаймо  єдиного Бога правдивого

    та Сина Його Ісуса Христа

  «Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.  Воно в Бога було споконвіку.(Завжди)  Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.

Що Бог говорив, те і діялось (Від Івана 1:1-3) «Речі давні прийшли ось, нові ж  Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть». (Ісая 42:9) - каже Бог, що оце вам кажу, а що буде далі – скажу.

Наш Бог Дух Святий – Вседержитель, Вічний – Творець неба і землі, наш Отець Небесний має духовне тіло – невидимий, і Собою наповняє небо і землю і кожну душу і серце, має членороздільну мову, говорить. Кому велить з'явитись, те і з'являється, чому велить утворитись – утворюється. Його помічники завжди готові. "Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!   Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!  Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його!" (Псалом 103: 19-22)

«Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній», бо Бог Дух."(Ісая 42:5) 

Отож, слово Бога, не стоїть поруч і не являється другою особою, а результат дії артикулярного апарату власника – того, хто говорить, Самого ж Бога.  Господь Бог  дав і нам такий дар. Слово наше, як і Отця , не живе поруч і особою не являється. Господь Бог нераз це стверджує Сам:  «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!»  (Ісая 55:11) – Сказав і сталось. Повелів і – з'явилося. 

      «Світлом правдивим був Той, Хто (Бог Отець) просвічує кожну людину, що приходить на світ. Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його. До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.( Не впізнали Месію, Самого Отця, що ходив поміж своїх) А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

(Єв.від Івана 1:12-14)

І Слово сталося тілом, (здійснилася обіцянка Божа - Ісая 9:6) і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця. - (здійснилася обіцянка Божа, народився Син від Духа Святого – від Бога.  На небі не народжуються. Як, і де Він народився?)

"А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,  до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.  І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!  Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.  А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!  І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.  Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.  І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.  А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...  І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!  А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.  Бо для Бога нема неможливої жадної речі!  А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї»
 (Єв. від Івана 1:26-39) Звідси бачимо: Дух Святий - Всевишній - Бог.  Не потрібно нічого домислювати, щоб оправдати вчення своєї конфесії.Чітко і ясно написано, що хто і яким чином родився і від кого і ким народився  - Син - Божий(бо Батько Бог)! - Він же і Син Людський (бо народжений людиною)!  Божий Син мав здіснити великий мудрий Божий план спасіння. Премудрість Всевишнього Бога чітка і зрозуміла.

І було Господнє слово до Єремії, говорячи: Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе? (Єремія 3:26-27 

   Коли Ісус ішов до Івана, щоб христитися, той сказав про Нього: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» (Від Івана 1:29)   Іван був пророком Всевишнього.   «Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,» (Євангеліє від Луки 1:76)   Це надзвичайно важливе  місце писання спотворене в багатьох тлумаченнях.

 «Прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.  «…хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління…» (1 Петра 3:21); (Дії Апостолів 2:38)

Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?  А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. (Син Божий показує приклад послушання – входить в заповіт з Отцем, і показує обов’язковість хрищення для кожного християнина, з повним зануренням у воду – символічно вмерти для гріха) Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.  ( у Сина ввійшов Отець, бо Бог – Дух Святий. Бог Отець виконав Свою обітницю Ісаї 42:1)  «Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть».   І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Від Матвія 3:13-17)

 «А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив. (Чому? Для чого? Диявол прагнув з’ясувати чи то правда, що Бог Дух і має сина від простої юдеянки. Навіщо це Йому? – ламав голову диявол. Він пам’ятав погрозу із Еденського саду. Пройшли тисячі років. Невже Бог пам’ятає ту погрозу про сім’я жінки? До Івана ідуть христитись грішники і цей іде, то чує за собою гріх. Якщо Він Син Божий, то не мавби іти до Івана христитися. Щось не пам’ятаю, на який гачок його піймав? Іду слідом і десь на чомусь я його, все-таки, піймаю.

Звичайно, Бог знає думки кожного, і наміри Люцифера зчитував із його серця).

Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.  І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!  А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим! ( написано, написано – злісно пробувнів, собі під ніс, сатана) І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі. (на це повинен   клюнути, за маєтки, владу і славу – ні один не встояв)  І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.  Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє! І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!  (Ов-ва! Це, мабуть, Іван, справді, вичищає добре – треба з ним щось робити…нацькую я на нього жінку, дружину Іродову!)    І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!  Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!  і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!  А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!  І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу. (Він так і не зрозумів, що в Іусі був Отець. Він затаїв злість і ненавить, і велику жадобу помсти) А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.(Євангеліє від Луки 4:1-14)

 «…Як помазав Його Святим Духом і силою Бог, і ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним». (Діяння 10:38)

Людина згрішила, то й за гріх мала заплатити  безгрішна людина, а такої нема, бо всі згрішили. По великій любові своїй до людини, Бог народжує Сина на землі, від жінки, щоб Він був одночасно і Сином Людським, щоб міг і мав право понести тягар гріхів людства і заплатити за гріхи всіх людей світу; і Сином Божим, щоб по вірі міг передати їм Отче спасіння - життя вічне. 

  «Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.  Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,  кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу. 

 Щоб оправдати своє вчення, це місце обходять, або ж спотворюють, через нерозуміння, вводячи в блуд інших:

"Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх".    (1 Тимофію 2)   Як каже Ісая, що дивлячись, не бачать, що Бог один і Він є Дух, що Він злинув на сина після хрищення «І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього. І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!»

(Від Марка 1:10-11)

Здійснилося пророцтво Ісаї 42:1.

«Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть». (Ісая 42:1)

У Сині Людському Отець, (що умалив себе до раба) ходив навчав, зціляв, воскрешав із мертвих, заспокоював бурю.  «Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті». (Від Івана 14:10)  

         Бог Всевишній, Батько наш Небесний увесь час був в Ісусі – в Сині Людському. Разом із Сином страждав, переносив ’’любов’’ світу, за яку дав Сина Свого Єдинородного на муку. Допоки Отець, Бог Вічний був у Сині, в Ісусі, то Він не міг умерти, щоб здійснити викуплення світу від смерті. Отець – Дух Святий вийшов з Ісуса. Син відчув ще більший нестерпний тягар і біль від гріхів наших. «А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі! А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...» (Від Матвія 27:45-54) На хресті в муках за гріхи людства вмирала людина.

 (інакше плата була б не прийнята)   «Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.  Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, .

        «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися». (1 Петра 2:24)

 «Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою."  А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним" (1 до Коринтян 6:14,17)

Приходилося чути у проповідях, що Ісус воскрес Сам, бо він Бог. Не умаляю я Ісуса, але тут конфесія черпає виправдання свого вчення і, тим самим чинить хулу на Духа Святого.

Давид «у передбаченні говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління. Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте» (Діяння 2:31-33)     

«Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.

       «І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.  Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг.  І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.  А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.  Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.  Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!  І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.  Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.  Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!»

Від Матвія 28:1-10

     « Того ж дня, дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!  І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа». (Від Івана 20:19-26)     

  «Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!» (Діяння 2:36)

''Ісус Христос, Господь наш  об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих'' (Рим.1:1-2)

        Апостол Лука детально розповідає про другу функцію Сина Божого, не другу особу, і не другу особу Трійці, а того ж Самого Сина, що був у ролі Сина Людського. Людина, народжена від Бога, Син Людський, по своїй волі, помер, в муках, на хресті за гріхи людства. Третього дня Батько увійшов у мертве тіло Сина Людського, і оживив Його, бо Отець наш є і Дух Оживляючий. Отець воскресив Сина, наділив Його всією Своєю повнотою, силою, владою і славою, Своєю присутністю, як про Нього написано в Пророка Ісаї «Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру. (Ісая 9:6  «Я злив Свого Духа на Нього». (Ісая 42:1) Тому, все, що робив Отець приписують Сину, як такому, що, ніби то, був вічно другою особою божества Трійці, але Слово Боже каже:   «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого» (1 Тимофію 2:5-6)Ми прослідкували, як проходив процес за Писанням.

«…і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог».(Від Матвія 1:23)  Апостол Павло описує, що сталося між Отцем і Сином під час воскресіння. Отець - Дух Святий, заповнивши тіло Ісуса, передав Сину Себе: вічне життя, всю силу і владу. Ісус став Богом у тілі. «Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.  Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.  Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті». Тепер, після воскресіння, коли Він успадкував силу і владу Отця, Бог може завжди бути з людьми, будучи в Сині Ісусі. Написано:  «Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені!... Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». (Від Івана 14:6,11)

  Бог – є Дух; Син Божий Ісус – тіло, під покровом, Якого знаходився і знаходиться Він, Сущий – Отець – Дух Святий.

Подивимося, що говориться у Об'явленні 1:4-8.

       «Іван до семи Церков, що в Азії: «благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його, та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,  що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.  Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!  Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!»  Об'явлення 1:4-8

Хто прийде? Прийде вдруге Отець – Вседержитль у тілі Сина Ісуса, як і вперше приходив, щоб викупити людство.

 Кожній людині Бог дає особливий, її дар. Один – неповторний співак чи художник, інший – кравець, пекар, чи композитор, інший - конструктор автомобілів чи літаків, а хтось – лялькар, а інший програміст. Скажіть, чи думає хто, сідаючи працювати з допомогою комп'ютера: звідки в людини, творця цього чудового помічника, стільки знань і вмінь, щоб створити це справжнє диво; і програм все більше і більше.

.

 Це Бог - Всесвітній Розум, Милість і Любов, Дух Святий Він є джерелом усіх знань і вмінь у Всесвіті, і дає кожному, хто просить на добро, в Ім’я Ісуса – це ключик, яким відкривається милість Божа.

.

 (До Колоссян 3:17)

 Коли я писала, з Божою допомогою, «Буквар Пізнаймо Творця», все, що я просила, приходило вже, без затримки. Це правда, бо неправдомовці … «А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою… (Об'явлення 21:8)

Утікайте від всілякої неправди. Усяка неправда чи то у словах, чи то в ділах, чи, навіть, в думках наших називається словом – ''гріх''. Всякий гріх – то беззаконня. Закон Всесвіту: за гріх – смерть, щоб викорінити зло із людини і всього Всесвіту, врятувати її від смерті, Отець наш, спочатку прокладає дорогу через безодню спокус сатани. Він дає Закон любові – 10 Заповідей Божих, щоб стерегти людину до пришестя благодаті. (не йде мова про постанови і жертвоприношення) Просить, наказує: не відхиляйся ні вправо, ні вліво, щоб тобі було добре. (Повт. Закону 5:6,32-33) 

 Щоб уявити, яке почуття має до людей, дітей Своїх, Отець наш Небесний, можемо уявити, як ми любимо своїх дітей, наших коханих і це робить нас щасливими. Адже Батько наш Небесний злив у нас Свою любов, і у нас такі ж почуття, як у Бога. Так Він любить Своїх дітей, нас, як любимо ми, і на багато більше. А як страждає людина, коли зраджує коханий, якого полюбила найбільше за все на світі, або втрачає дитину. Якщо можете, уявіть, як страждає Отець Наш Небесний, коли ми, діти Його, півсвіту зраджуємо Отця: любимо те, що у світі, відкидаємо Його науку, мораль – Заповіді любові і шануємо тих, хто не Бог, ставимо гіпсові скульптури (новітніх Ваалів), молимося до них, і так навчаємо  дітей.  Написано, що Отець –  до ревності любить. Важко уявити біль, який спричиняємо ми всі своєю зрадою, байдужістю чи неповагою, лицемірством і відступництвом сумарно в країні і в цілому світі. 

.

             Єремія 23:23-24

      Давид у 139 Псалмі розповідає: «Дивовижне для мене Твоє знання! Воно понад мої сили, — я не спроможний його осягнути! Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя? Якщо піду на небо, — Ти там. Якщо зійду в ад — і там Ти. Коли б я вдосвіта розправив свої крила й поселився на краю землі, — то й там Твоя рука попровадить мене, Твоя правиця втримає мене». 

.   

(Псалми 1:4-6)

«Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття».(2 Петра 3:9)

     У кожного безбожника , тобто поганина, серце б’ється завдяки Духу Божому, Якого одержує від Бога при народженні. Навчає, розвиває, зцілює, вирощує…- для безбожника це таємниця. «Таємниця, захована від віків і поколінь,  … яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави! Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі» (До Колоссян 1:26-28)

 Мойсей, обранець Божий, якому Бог доручив вивести Його вибраний народ ізраїльський із рабства, відкрив ім’я Вседержителя Вічного Сущого Бога,  майбутнім поколінням, у своїй пісні хвали невидимому Богу Духу Святому.

   (Вихід 15:2-3)Бог – Дух, бездоганний, чистий, без плямки і вади, неперевершений у всьому доброму: в правді, мудрості, доброті, любові і силі, тому – Він Дух Святий і ім’я Йому Єгова; Творець неба і землі, що наповняє весь Всесвіт, землю і  що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній. (Ісая 42:5)

«…блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!»                 (1 Тимофію 6:15-16)

  І ще доповнює Тимофій «А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь»(1 Тимофію 1:17

Слово Боже не може бути порушене.  «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам». (Амос 3:7)

        «Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки. Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав! (Ісая 55:9-11)

        "... твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий". (Єремія 54:6)  

«Створю Я плід уст"(Ісая 57:19) 

      Відбувся перший перепис.  І всі йшли записатися, кожен у місто своє.    Пішов Йосип із міста Назарету, до міста Віфлеєм із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. 

"І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них".

     (Євангеліє від Луки 2:2-7)

                                               

«А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.  Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...  Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.  Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.  А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь Бог.  І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.  А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.  І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...  А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм». (Євангеліє від Луки 2:8-19) 

    «Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано. Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався..

 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,  як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу (Син Божий і, як за Законом, Син Людський, бо «Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих". ),  і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.  І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

     І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.  І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,  тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:  Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,  бо побачили очі мої Спасіння Твоє,  яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,  і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох.

  А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись

 мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала. 

   (Ісая 2:20-35, 40)

(Євангеліє від Луки 2:40                                                           

  Мудреці зі Сходу одержали від Господа Бога відкриття про  народження Царя Юдейського. Вони прийшли до імператора довідатися про те, де він знаходиться, щоб привітати його. Але імператор не знав про цю неприємну для ного новину.  Звістка дуже схвилювала весь Єрусалим і налякала імператора.   І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.                 (Від Матвія 2:4-6)

 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.  І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, і я міг піти й поклонитись Йому.  Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.(Від Матвія 2:7-9)

Звичайно, їх вів і направляв, таким чином, Ангел Господній, щоб  Єрусалим отримав цю Добру новину.  

 «А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.  І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі».              (Від Матвія 2:10-12) Батько беріг синочка вдень і вночі.    

             Йосип з Дитятком і з Марією, дружиною своєю тікає в Єгипет.

                           Страшний злочин царя Ірода.

          Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...(Єремія 31:15)

 Коли Ісус, Син Людський досяг повноліття, став мужем, ввійшов, у заповіт з Богом, Отцем Своїм, охристившись в Івана Христителя. Той перечив Ісусу, бо порахував себе не гідним такої шани. «А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.  І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.  І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!»

 Від Матвія 3:15-17)

 

              Таємниця благочестя

«Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був». (Від Івана 1:18)

 Бог Один, і Той Самий. Він змінив Свій вигляд,  увійшов у Людського Сина, виконавши Своє пророцтво через Пророка (Ісаю11:1) «Вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його. І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього. Його уподобання в страху Господньому»,  (Ісаї 42:1)  «Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть".   

Владика Всесвіту, Отець Небесний, Цар віків злив всю Свою повноту на Ісуса, Сина Людського Свого, і зійшов на землю із неприступного світу, щоб зігріти, втішити своїх дітей земних, визволити із рабства гріха.

І не вийшла друга особа чи третя , але це був Він Сам, Святий Єгова ввійшов у Сина Людського Ісуса (в людину - такий був задум Божий)).   «Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина…  щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Бог, на славу Бога Отця!» (До Филип'ян 2:7,11)  Із невидимого Святий Дух став видимим, бо зодягнувся у тіло Ісуса.  «Говорить до Нього (до Ісуса) Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?  Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.  Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі». (Від Івана 14:8-11)

        «Я й Отець Ми одне!» (Від Івана 10:30)  «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.  Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили». (Від Івана 14:6-7)  Отець…став подібним до людини; і подобою став, як людина… (До Филип'ян 2:7)» Ісус неодноразово відкривав свою таємницю, ким Він являється насправді. «Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є, (Сущий»). (Від Івана 8:58)   Бог – є Дух; Син Людський Ісус – тіло, під покровом, Якого знаходився Він, Сущий – Отець – Дух Святий.

    Для чого Бог Всевишній, Вічний, Всесильний, Всемогутній, Творець Неба і землі, Вселенський Розум – Отець наш Небесний умалив себе до раба, ставши подібним до людини; і подобою став, як людина…? Чому?  Бог, Який наповнює Собою одночасно Небо, всю землю і серце кожної людини, чує прохання-молитви, бачить сльози і відчуває біль, відповідає усім, хто кличе, допомагає всім, хто просить. Уявіть Його велич, доброту і безмежну любов – допомогти, захистити, приголубити й зігріти кожного. А нас на землі є 8 млрд.   Він – Дух Святий – покриває і наповнює все і всіх, і тих, хто не визнає Його верховенства і Батьківських прав, закриває своє серце від Нього. «Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Єгова Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!  Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив". (Ісая 57:15-17

 «…підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа.  Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,  але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий!  І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.  І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,  що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього часу.  Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.  Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,  бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим. Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії"

(1 Петра 1:1325)                                                                                             

Бог Дух Святий, Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, завжди виконує те, що планує і, що виходить із уст Його. 

       Сини  Ізраїля були вибраним Божим народом. Бог їх для Себе створив, щоб через них міг відкритися людству. Написано, що «…їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,  що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь! (До Римлян 9:5)

"Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.  Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.  Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.  Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!  Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.  А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони".(Від Івана 3:16-21)

    Рід Сима шанував Господа Бога, від нього походить Давид і, за тілом, Спаситель - Син Божий, Ісус Христос, Який поніс гріхи наші і вмер замість нас, і воскрес третього дня, щоб в Ньому й ми, що закликали Його  в своє серце бути нашим Господом і Спасителем тут, на землі і в вічності, воскресли в день пришестя Його.  Бо вдруге Він прийде, щоб забрати Своїх.

       «Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, (жертвоприношення тваринок за гріх) щоб друге поставити. У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.  Він за гріхи світу

приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,  Бо      жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується. 

 Свідкує ж і Дух Святий нам, як  говорить: Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони мої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.  А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!  А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи. 

 Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє, маємо й Великого Священика над домом Божим, то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!  Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.  І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. (До Євреїв 10:15-24)

        Нажаль, приходиться чути від християн , що Закон для Євреїв, а не для віруючих у спасіння по благодаті, бо вони люблять Ісуса, а любов, - то є виконання заповідей. Звичайно, не принесення тварин у жертву за гріх , а подяка і дар хвали – жертва Богу,  «Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять». (До Євреїв 13:15

Ми повинні бути послушні, вдячні не на язиці, а в житті, поводженні  один до одного, і любити Бога, як написано у Біблії.

 І.   «Я Господь, Бог твій. (Запитай себе: хто мій бог?)

2.  Хай не буде тобі інших богів при Мені!  Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. (на одинці із своєю совістю запитайте себе: до кого молюся, перед ким кланяюся, що цілую, кому дякую, чи роблю так, як каже ця заповідь? Хто не робить так, шукаючи оправдання у своїй науці, сам виходить з-під Божої охорони)

3.   Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.  

 4.   Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.  Шість день працюй, і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.  І будеш пам'ятати, що був ти рабом гріха і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. (Євреї були рабами у Єгипті, а ми всі були рабами гріха)   

     Обличчям в обличчя говорив Господь із людьми на горі з середини огню.

«Тож Господь, Бог наш, показав людям славу Свою та велич Свою, і голос Його чули люди з середини огню». (Повт. Закону 5:6-24)

 Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. … якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,  що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом. А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний.  Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.  Бо наш Бог то палючий  огонь! (До Євреїв 12:25-29)

 Він умалив Себе до раба, і по виду став, як людина, щоб викупити нас через Сина Свого Ісуса. «Бо Син Людський Господь і суботі!» (Від Матвія 12:8) Говорив це і відповідав Отець через Сина – ми це досліджували.

 «Ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?

(До Євреїв 12:8-9)

."Але як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви" 

(до Євреїв 10:26)

І тоді  за свій гріх будеш платити сам!           

         "Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.  Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.  Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!"  

         Людей, що не визнають існування і верховенство Бога Всевишнього, Одного і Істинного, нехтують Його повеліннями, ходять за пожадливостями свого тіла, шанують інших богів, що не Бог, в Слові Божому названо ’’ поганами’’. Адже, життя і здоров’я, всі таланти, розуміння і все, що потрібно для життя, по любові і милості Своїй, дає Бог Всевишній, Отець Небесний,  Творець неба і землі, всього видимого і невидимо, і, найперше, людини. Отець любить і тих дітей, які погано поводяться, покривають себе брудом неправди,  безчинства і блуду.  Не забирає Бог сонечка, дощику, води і повітря, родить їм на полі і в садах, говорить до їхнього серця через посланців своїх. Дух Святий у кожному серці – наставляє, навчає, застерігає від зла – говорить думкою до серця і розуму, терпить непослух і зневагу, як Ісус, Божий Син на хресті. А це зневага на Духа Святого.

" Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,  що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!  Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі".

До Колоссян 1:26-28

Ісус - Син Божий полюбив усіх, і хоче дати усім спасіння в дар, по вірі, що Він заплатив і вмер, був за їхні гріхи, щоб не померли вони  і воскрес, щоб їм подарувати воскресіння з мертвих. Заплатив за всіх своєю святою кров’ю, щоб не загинули, а могли прийти у вічність,  до Отця через Сина Його Ісуса Христа, покаявшись у всякій неправді.  Покаятися – означає, попросити в Ісуса пробачення за всі гріхи свої, відвернутись від всякої неправди і чинити добро, всім по-правді Божій.

      Ніхто не може заробити прощення гріхів і спасіння добрими ділами без віри в Божу благодать у Христі Ісусі. 

     «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім». (Діяння 16:31)

Не проси нікого, щоб просив прощення за тебе, сам проси Ісуса.

       «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали». (Діяння 4:12

          «А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували! Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!Від Івана 20:28-31

            "Цар над царями та Пан над панами,  Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був. Честь Йому й вічна влада, амінь!" ⁽Від Івана 1:18) (був у лоні Отця – той Божественний зародок, Сім’я Боже, був завжди у лоні  Отця, і тоді, коли Той творив). «Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. …Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити."  (Лука 10:21-26) 

Ісус багаторазово свідчить про те, ким Він являється, але одні не прислухалися, а інші – не дочитуються, тримаючить за свою доктрину.

       Порівняємо два свідоцтва. Перше " Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є." (Івана 8:58) Хто  це говорить? Це говорить не друга особа – іпостась божества  - Слово, а Сущий  Я- є.   «Я-є»,  Сущий, а Сущий – Бог Всевишній Єгова.

Отже, по землі ходив Отець під покровом тіла Сина Людського.     «Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті» (Від Івана 14:10)

     Друге свідоцтво із Старого Заповіту: Вихід 3:14 «Сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас".

Слово Боже свідчить:    Що Бог є Один і Той Самий, Сущий, що в усіх робить усе.          (1 Тимофія2:5) Він, Отець, з’явився  Мойсеєві у Старозавітній час, як Я Той, що є. А у  новозаповітній, з’явився у тілі Сина Свого Ісуса, як Син Людський, став був по виду, як людина, ходив, навчав, зціляв.  «Я в Отці, а Отець у Мені?»(Від Івана 14:10)   «Перш, ніж був Авраам, Я є». Один  той Самий Сущий.

   Коли на Голгофі викуплнння відбулося, після розірвання завіси в храмі, – всі Імена Бога з’єдналися в одне Ім’я Ісуса Христа: «І Господь буде Царем над усією землею; у той день буде Господь єдиний, і ім’я Його єдине.» (Зах. 14:9).

    Уважно  розглянето Об'явлення 22:3-4 ^"І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,  і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах".

   Чи звернули ви увагу, що Іоан бачить одну особу – Бога і Агнця? - "раби Його будуть служити Йому,  і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах"- одна Особа.  Бог – Він же й Агнець, Він же Отець, то і Син – Ісус -  "Отець, Який в Мені перебуває",   «Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.  Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!  Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?» (Навіть, учні Його не ймуть Йому віри).

А хто з Господом Богом злучується, стає одним Духом із Ним"

(1 до Коринтян 6:17)

"Очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.

Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!"                  (1 до Коринтян 5:7-8)

"...ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного. Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів, та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.(Викуплення і спасіння) (1 до Коринтян 8:4-6)

". .. нехай кожен пильнує, як він будує на ній!  Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.

 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,  то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.  І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;  коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.  Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?(1 до Коринт 3:10-16)

              «Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим. Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!  І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!                          (1 до Коринтян 3:18-20)

         «Не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму. … Бог нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.  А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією» (2 Тимофію 1:7-10)

" Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.  Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається. Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!  Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?  І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!  Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. (Від Матвія 7:18-29)

 "Бо Він виріс перед Ним, (хто виріс і  перед ким?  вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його.І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього.

Ісая 11:1  На це запитання відповідає Слово Боже. " Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої, яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,  про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,  і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого" До Римлян 1:1-4.) мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!  Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його... Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!" (Ісая 53:2-5)

 «І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема… Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола» (1 Івана 3:5,8)

 Повір правді: Ісус, прийшов дати волю кожному, хто принесе Йому свій гріх, попросить прощення і прийме спасіння здобуте йому на хресті. Не бійся, признайся, що ховаєш у своєму серці, Він і так знає все, але ти сам маєш віддати те, що розділяє тебе з Богом. З Богом нас розділяє лиш гріх. Покайся – тобто, признайся – визнай свою вину і відвернись від неправди і більше не чини. Не будь лукавим, бо лукавий – син лукавого(диявола).

     Дух Святий живе у кожному серці і знає всі таємниці твої, нагадує, що ти робиш недобре, неправду проти Бога чи проти людини – не носи в собі, не накопичуй, не муруй стіну між тобою і Богам. Одразу проси пробачення в ображеного і в Бога, не залишай, навіть, назавтра, бо ‘завтра’ може не бути.  

.

                    Вибір за тобою. Вибери життя. 

       «Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!  Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.  Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,  бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Діяння 17:22-30)

 "Ісус казав  до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!  Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.  А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,  братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!  Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.

 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь». (Від Марка 16:14-20)

 "...проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.  Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.  Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. 

Мудрістю, любов'ю і милосердям Божим, Славою Божою повниться Нескінченний Всесвіт і вся Земля. В тобі, людино, наш мудрий і люблячий Батько поєднав тебе з Собою і вклав у тебе весь Всесвіт і вічність. Не відгороджуйся від Бога марнотою, бо загубиш, те, що люблячий наш Батько приготував для тебе.

.

(Еклсьяста 3:11)

Вся слава, хвала, поклоніння й подяка Богу Одному Живому Святому. Сава Ісусу  Христу – Богу і Агнцю!

       Тлумачення – слово людське. Воно відводить нас від Бога. Читай Слово Боже, проси у Бога пояснення, і Він тобі розтлумачить усе.

          Тріумф Ісуса Христа над силами тьми - над смертю, над могилою, над дияволом і його військом демонів та злих духів.

"Коли у вас живе Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить смертні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас".   ( До Римлян 8:10-11) 

  «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.

 Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.  І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він».

1 Івана 3:1-3

  БІБЛІЯ – СЛОВО БОЖЕ                                                   Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі. Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний?

(Ісус Навин 1:8-9)

       Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити».

     .

  «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?  Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!  Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму, і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!

(2 до Коринтян 6:14-18)

        Милосердний і Премудрий Бог попереджає ввсіх живущих на землі через Пророка Малахію: «Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!  І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!(Малахії 4:5-6)

Господь Ісус каже до своїх учнів про Івана Христителя: «Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти. (Від     Матвія11:14)     «І приверне він серце батьків до синів…» Далі про нього свідчить Апостол Лука 1:15-18 «…наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.  І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.  І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа» Це перша частина пророцтва, яка говорить, що Іван наверне народ Божий до Ісуса і апостолів – до дітей. Друга частина пророцва:»… і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттямя» відноситься до нашого часу. Сучасники, всі – ми діти, сини Апостолам, батькам нашим. Отже ми, всі без виключення, повинні повернутися назад, до вчення Апостолів. Висновок звідси:

1. Бог – Один.  Бог є Дух Святий.  

2. Назад до Бога, до Слова Божого, без тлумачень.

3. Заповіт з Богом через водне хрещення – 

Дії Апостолів 2:38-39

4. Привернути серце синівське до їхніх батьків - до Апостолів – це чиста Євангелія, Новий Заповіт  "...деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію. Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те (як напимано в Слові Божому), що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!  Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий! До Галатів 1:7-9)

        Якщо хочемо потрапити до Нового Єрусалиму – у Царство Боже перевірмо нашу стежку за компасом: Слово Боже, щоб нам не звернути з дороги правди Божої, бо коли відхилимося трішки, то попадемо ворогу прямо в зуби.  

      Пророцтва показують, що час  другого приходу Ісуса, Сина Божого дуже  близький, тому Господь наполегливо попереджує і просить в Об’явленні:   «І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,…

 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи!...

 І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його. Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його».

(Об'явлення 18:2-5)

     Спілкуйтеся з Богом, розмовляйте з Ним, адже Він у нас, в нашому серці. Просіть у Ім’я Ісуса дар Віри Божої, просіть Духа Премудрості і Відкриття, щоб пізнавати і розуміти Бога Одного і Істинного, щоб чинити волю Його, бути любими Йому, щоб Він був з нами щасливим.  

Дай, Боже, мудрості мені

 

Дай, Боже, мудрості мені,

В дорозі завжди будь зі мною,

Щоб мандри всі мої земні,

Були, Ісусе мій, з Тобою.

 

Нехай світильник Твій Святий

Мені освітлює дорогу.

Ти милосердний і благий –

Взуваєш в правду мої ноги,

 

І силу їм даєш Свою.

Ти зодягаєш в Божу зброю –

З Ісусом, вірою встаю,

І переможу у двобої

 

З ворожим військом злої тьми –

Від правди Божої святої

Упадуть всі вони грудьми,

Бо перед Господом не встоять.

 

Бо Слово Боже – гострий меч,

Що всю неправду порубає.

Скидай її із своїх плеч,

І поспіши: бо Він гукає!